Жива пам’ять крізь десятиліття.Напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи у нашому ліцеї відбулася подія, яка не залишила байдужим жодного восьмикласника. До нас завітав особливий гість — людина з великим серцем та незламною волею, Володимир Зіновійович Тарасов.
Пан Володимир — особистість знана та шанована: директор ДЮСШ Ірпінська дитячо-юнацька спортивна школа , Заслужений працівник фізичної культури і спорту України. Проте сьогодні ми відкрили для себе ще одну, надзвичайно важливу сторінку його життя — він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році.
Замість сухих цифр із підручників історії, ліцеїсти почули живі спогади про ті страшні дні. Володимир Зіновійович поділився особистим:
- яким був ранок після вибуху. 
- як він брав безпосередню участь в організації евакуації дітей та жителів Прип’яті. 
Про ту неймовірну відповідальність та самопожертву, яку виявляли звичайні люди перед обличчям невидимого ворога — радіації.
”Це були дні, коли час ніби зупинився, а кожен вчинок мав ціну життя,” — ці слова гостя змусили замислитися кожного підлітка.
Зустріч пройшла у надзвичайно теплій атмосфері. Попри трагізм теми, пан Володимир надихнув учнів своїм життєвим оптимізмом та спортивним гартом. Учні 8-х класів із захопленням слухали про те, як важливо залишатися людиною в будь-яких обставинах і як спорт допомагає виховувати характер, необхідний для подолання життєвих випробувань. 
Такі зустрічі — це не просто виховна година. Це міст пам’яті між поколіннями. Ми щиро дякуємо Володимиру Зіновійовичу за мужність, за врятовані життя та за щиру розмову з нашою молоддю. 
Схиляємо голови перед усіма ліквідаторами. Пам’ятаємо минуле заради безпечного майбутнього! 
