Саме 14 грудня в Україні вшановують ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Ця пам’ятна дата була затверджена указом президента України 10 листопада 2006 року. Саме 14 грудня було офіційно повідомлено про завершення будівництва саркофага над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС. Цей день пам’яті давно став скорботним нагадуванням всьому людству про важку перемогу над вогнем, який охопив реактор атомної. Техногенна катастрофа світового масштабу торкнулася сотень тисяч людей. Без самовідданого героїзму ліквідаторів, тих мужніх людей, наслідки могли б бути набагато гірші. У вівторок, 14 грудня 2021 року до Дня вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС в нашому ліцеї пройшли години спілкування на теми «Чорнобиль – це горе і біль», «Духовність народу», «Екологічні наслідки Чорнобиля», «Чорнобиль – це біль України», «Чорнобиль… Катастрофа… Пам’ять», «Чорнобиль – довгий слід трагедії», «Чорнобиль – дзвін пам’яті» тощо. Класні керівники з учнями цього дня згадували ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, які ціною свого життя та здоров’я змогли подолати страшну трагедію 20 століття, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС. Учителька історії Снігир Л.П. разом з учнями 11-В класу підготували та провели для учнів 8-В класу урок пам’яті «Гіркий смак полину». А також відвідали парк ім. В. Правика та поклали квіти до пам’ятника герою-ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС Володимиру Павловичу Правику встановленому в місті Ірпені. Лариса Петрівна розповіла дітям про колективний подвиг, який здійснили 28 бійців-пожежників в першу годину після аварії на атомній електростанції 26 квітня 1986 року. Особливо відзначилися тоді лейтенант внутрішньої служби Володимир Павлович Правик, старший сержант Василь Ігнатенко, майор внутрішньої служби Леонід Петрович Телятников і багато інших. Під час гасіння пожежі на Чорнобильській АЕС В. П. Правик отримав високу дозу опромінення. З підірваним здоров’ям він був відправлений на лікування до Москви. Помер у 6-й клінічній лікарні 11 травня 1986 року. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 вересня 1986 року за мужність, героїзм і самовіддані дії, проявлені при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, лейтенанту внутрішньої служби Володимиру Павловичу Правику посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. А також нагороджено орденом Леніна. У 1996 році за особисту мужність і самовідданість, високий професіоналізм, проявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС нагороджено відзнакою Президента України – зіркою «За мужність». Захід не міг залишити байдужим жодного присутнього. Біля памятника Лариса Петрівна запропонувала учням хвилиною мовчання вшанувати пам’ять загиблих від цієї катастрофи, тих хто ризикував своїм здоров’ям, життям, беручи участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, повертав до життя Землю. Священна пам’ять про всенародний подвиг стала для людства страшним уроком, за який «заплачено» дорогою ціною.
